Професійно-технічне училище №34 смт.Коропець

Меню сайту
Категорії розділу
Мої файли [9]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Файли » Мої файли

БІОЛОГІЯ. Органічні сполуки живих систем. Вуглеводи.
12.03.2016, 12:52

Органічні сполуки живих систем. Вуглеводи .

Мета: переконати учнів у наявності органічних речовин у живих системах; дати загальне уявлення про органічні сполуки, що входять до складу клітини; показати що в основі органічних сполук знаходиться ланцюжок із ковалентно пов'язаних вуглецевих атомів; дати поняття про полімери; сформулювати знання про вуглеводи як важливі органічні сполуки клітини; показати їх роль у життєдіяльності клітини.

Обладнання і матеріали: комп'ютерні таблиці „Хімічні зв'язки, які утворює атом Карбону”, „Відносна кількість вуглеводів”, „Загальна хімічна формула вуглеводів”, „Структурна схема будови глюкози”, „Схема будови молекул моносахариди і дисахариду”, „Ділянка розгалуженої молекули крохмалю”, „Зерна крохмалю (картопля)”. 

Базові поняття та терміни: органічні сполуки, полімери, мономери, вуглецевий скелет, білки, вуглеводи, ліпіди, нуклеїнові кислоти, низькомолекулярні органічні сполуки, моносахариди, полісахариди.

Концепція уроку: показати, що основною відмінністю органічних сполук від неорганічних є наявність в органічних сполуках скелета з ковалентно пов'язаних атомів карбону. Пояснити деякі властивості карбону, які дозволяють йому утворювати різноманітні органічні молекули. Дати загальне поняття про мономери і полімери. Показати вуглеводи як органічні сполуки. Розповісти про класифікацію вуглеводів за числом атомів карбону: тріоди, тетрози, пентоди тощо. Спираючись на знання про полімери, показати, як формується глікозидний зв'язок і утворюються дисахариди і полісахариди. Підводячи підсумок уроку, звернути увагу на взаємозв'язок структури вуглеводів і їх біологічних функцій.

 

Структура уроку, основний зміст і методи роботи

І. Актуалізація опорних знань.

Учні класу поділені на 2 групи.

І група усно відповідає на питання:

  1. Закінчити схему:
  2. Які неорганічні речовини входять до складу клітини?
  3. Що ви знаєте про важливу сполуку – воду?
  4. Чому вміст води у різних клітинах неоднаковий?
  5. Чим пояснюється біологічна роль води?
  6. Яке біологічне значення води?
  7. Яка роль солей у клітині?
  8. Чи бувають у клітині неорганічні речовини у твердому стані?

ІІ група виконує самостійну роботу із дидактичними картками.

Завдання: Вкажіть, яке значення для організму мають основні біологічно важливі хімічні елементи (із букв, якими позначені правильні відповіді учні одержать назву білка крові - гемоглобін).

Біологічний вплив хімічних елементів

(дидактична картка)

№ з/п

Значення для організму

С

СІ

І

К

F

Mg

P

Ca

O

Na

1.

Входить до складу біомолекул

г

а

б

в

б

б

а

е

р

д

2.

Основний позитивно заряджений іон в організмі тварин

г

а

в

е

а

б

а

г

д

а

3.

Основний компонент кісток і черепашок, бере участь у регуляції обмінних процесів

о

о

а

а

б

в

г

м

н

у

4.

Негативно заряджений іон в організмі тварин

а

о

а

г

і

н

н

а

в

б

5.

Головний внутрішньоклітинний позитивно заряджений іон

р

о

а

б

л

л

а

н

а

г

6.

Входить до складу гормонів щитоподібної залози.

м

о

л

б

н

а

н

і

н

б

7.

Входить до складу зубів

л

а

л

б

о

н

а

н

і

а

8.

Структурний компонент білків, нуклеїнових кислот, АТФ

і

н

а

о

у

і

б

н

а

в

9.

Активізує діяльність ферментів, структурний компонент хлорофілу

н

о

п

р

с

і

б

в

г

д

10.

Входить до складу води та біомолекул

о

п

р

с

т

ф

а

б

н

в

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

„Емілія: Так ось, коли він почав старіти, то все шукав еліксир життя. Тут до нього прийшов мій батько і написав йому цей рецепт – засіб не старіти триста років. Але імператор боявся отруїтися і наказав батькові випробувати його на мені. В той час це називали ворожбою, але справа зовсім не в цьому.

Гаук: А в чому?

Емілія: Не можу сказати... Десь тиждень я була в гарячці, але потім видужала.

Вітек: А імператор?

Емілія: Дуже розгнівався. Чи міг він знати, що я проживу триста років?”

Це уривок з п'єси К. Чапека „Засіб Макроплоса”, герой якої, алхімік імператора Рудольфа ІІ, відкриває еліксир життя, про який мріяли споконвіку у всьому світі і вважали, що саме він робить живе живим.

А насправді, що робить життя живим?

Які органічні сполуки характерні для живих систем?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Органічні сполуки.

Відомо, що всі хімічні сполуки поділяються на органічні та неорганічні (мінеральні).

Органічні сполуки складаються з органогенних елементів: Нітрогену, Гідрогену, Карбону та Оксигену. Карбон значною мірою зумовлює хімічні властивості організмів. Як і інші органогенні елементи, Карбон здатний утворювати міцні ковалентні зв'язки (мал. 2.1.).

Основними групами органічних речовин, що входять до складу клітин є ліпіди, білки, вуглеводи та нуклеїнові кислоти.

Останні три групи речовин – високомолекулярні органічні сполуки, молекули яких складаються з величезної кількості різних або однакових за хімічною будовою ланок, що повторюються. Їх називають полімерами (від грец. полі – багато, мерос – частина) або біополі мерами. Вони мають високу молекулярну масу.

Молекули, що складаються зі схожих або однакових складових називаються мономерами (від грец. монос – один, мерос – частина). Це прості молекули, із залишків яких складаються біополімери (наприклад, мономери білків – амінокислоти, полісахаридів – моносахариди, нуклеїнових кислот – нуклеотиди).

Особливою групою органічних сполук є біологічно активні речовини. Вони здатні впливати на процеси перетворення енергії та обміну речовин в організмах живих істот. Це ферменти, гормони, вітаміни тощо.

Різні клітини можуть дуже відрізнятися за вмістом органічних речовин. У перерахунку на суху масу в клітинах міститься ліпідів – 5-15%, білків близько 10-12 %, вуглеводів – 0,2-2%, нуклеїнових кислот – 1-2% маси клітини.

2. Вуглеводи.

Вуглеводами називають органічні сполуки із загальною формулою (СН2О)n , де n більше або дорівнює трьом (мал. 2.2.).

Назва „вуглеводи” відображає той факт, що гідроген і оксиген присутні в цих сполуках, як правило, у тому ж співвідношенні, що і в молекулі води. Всі вуглеводи є або альдегідами, або кетонами, і в їх молекулах завжди є кілька гідроксильних груп. Хімічні властивості вуглеводів визначаються саме цими групами.

В біосфері вуглеводів більше ніж усіх інших органічних сполук разом взятих. В рослинному світі їх частка від 70 до 90 % з розрахунку на суху масу (мал. 2.3.). В тваринному організмі вуглеводів близько 2 % маси тіла. Проте вони однаково важливі для всіх живих організмів.

В залежності від кількості мономерів у складі молекул, вуглеводи поділяються на три основні класи: полісахариди, олігосахариди та моносахариди.

3. Моносахариди.

Моносахариди, або прості цукри, - це органічні сполуки що складаються з однієї молекули, яка містить від трьох до семи атомів Карбону і мають вигляд твердих кристалічних речовин, що розчиняються у воді, солодкі на смак. В залежності від кількості Карбону моносахариди поділяють на тріоди (3 атоми), тетрози (4), пентоди (5), гексози (6) і т.д.

Найбільш поширеним моносахаридам живих клітин є глюкоза (виноградний цукор) (мал. 2.4.). Глюкоза міститься в усіх організмах. До її складу входять атоми Карбону, Оксигену і Гідрогену (С6Н12О6).

Глюкоза – основне джерело енергії для клітин. Вона добре розчинна у воді та у внутрішньому середовищі організму. Це забезпечує її транспортування в усі органи і тканини. Основна маса вуглеводів з їжі потрапляє в кров саме у вигляді глюкози. До того ж глюкоза може бути перетворена на інші біологічно важливі вуглеводи – глікоген (запасні речовини) або у крохмаль, у дезоксирибозу (складові нуклеїнових кислот) і у рибозу.

Крім глюкози, поширеним у живій природі моносахаридам є фруктоза (фруктовий цукор).

4. Олігосахариди  (дисахариди).

Олігосахаридами називають сполуки, в яких кілька залишків молекул моносахаридів з'єднані ковалентним зв'язком. Найчисельнішими  олігосахаридами є дисахариди, що утворилися внаслідок сполучення залишків двох молекул моносахаридів за допомогою спеціального зв'язку, який називається глікозидним  (мал. 2.5.).

Приклади дисахаридів:

- сахароза – очеретяний, або буряковий цукор, складається із залишків глюкози і фруктози, надзвичайно поширений у рослинах. Відіграє важливу роль у живленні багатьох тварин і людини.

- лактоза – молочний цукор, складається з глюкози і галактози, є джерелом енергії для дитинчат ссавців, використовується в мікробіологічній промисловості для виготовлення поживних середовищ;

- мальтоза – складається з двох молекул глюкози, основний структурний елемент крохмалю і глікогену.

Дисахариди, як і моносахариди солодкі на смак і добре розчиняються у воді.

5. Полісахариди.

Полісахариди – це речовини, що складаються з декількох ланок моносахаридів, кількість яких коливається від декількох десятків до 2500 (мал. 2.6.). Молекулярна маса полісахаридів може сягати мільйонів.

Найпоширеніші полісахариди – це крохмаль та целюлоза, а також глікоген та хітин.

Крохмаль - резервний полісахариди рослин, міститься в бульбах, плодах та насінні. Його молекула дуже розгалужена.

Целюлоза (клітковина) – структурний полісахариди рослин, який є основним компонентом стінок рослинних клітин і є найпоширенішою на планеті органічною речовиною.

Глікоген – резервний полісахариди тварин. Накопичується в печінці, м'язах, серці та інших органах. Є постачальником глюкози в кров.

Хітин – структурний полісахариди у членистоногих і деяких грибів.

6. Функції вуглеводів.

У живих організмах вуглеводи виконують різні функції (див. таблицю).

Функції вуглеводів

Функція

Значення функції

Енергетична

Вуглеводи є основним джерелом енергії для організму

Структурна

Вуглеводи входять до складу оболонок клітини, виконують опорну функцію, беруть участь у синтезі багатьох речовин, входять до складу нуклеотидів у нуклеїнових кислотах

Запаслива

Вуглеводи мають здатність накопичуватися у вигляді крохмалю у рослин і глікогену у тварин

Захисна

В'язкі слизи, що виділяються різними залозами, багаті на вуглеводи, вони оберігають стінки порожнистих органів від механічних пошкоджень, проникнення бактерій та вірусів

ІV. Узагальнення, систематизація і контроль навчальних досягнень учнів.

Бесіда.

  1. Чим мономери відрізняються від полімерів?
  2. Чи впливає будова органічних сполук на їх біологічні функції?
  3. Чим вуглеводи відрізняються від інших органічних сполук за своїм складом?
  4. Чим відрізняється дипептид від дисахариду?
  5. Що є первинним джерелом енергії для клітини?
  6. Які вуглеводи є запасними в рослин і тварин?
  7. Які біологічні функції не можуть виконувати вуглеводи і чому?
  8. Як ви вважаєте, чому целюлоза є найпоширенішим вуглеводом на планеті?

V. Домашнє завдання.

Вивчити § 2 підручника.

ХРОНОМЕТРАЖ УРОКУ

Актуалізація опорних знань .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .   8 хв

Мотивація навчальної діяльності учнів .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .   2 хв

Вивчення нового матеріалу  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  25 хв

Узагальнення, систематизація

і контроль навчальних досягнень учнів   .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  8 хв

       Домашнє завдання  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .   2 хв

Категорія: Мої файли | Додав: Zoryana2013
Переглядів: 1868 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Copyright MyCorp © 2024
    Безкоштовний хостинг uCoz